Чим відрізняються іонні та неіонні лінзи?

Існує спеціальний показник, за яким можна визначити іонність матеріалу оптичного виробу - його група FDA (Food and Drug Administration). До першої та другої відносять оптику з неіонною структурою, до третьої і четвертої - іонні лінзи. У чому ж полягають відмінності засобів контактної корекції з різним характером іонної структури?

Всі матеріали для контактних лінз або несуть певний електричний заряд, або нейтральні. Дана властивість є дуже важливою для м'яких оптичних виробів, оскільки це впливає на сумісність з багатофункціональними і дезінфікуючими розчинами, а також на утворення відкладень на лінзах.

Основна відмінність іонних засобів контактної корекції від неіонних полягає в тому, що на поверхні вони мають безліч електрично заряджених частинок (тобто іонів), що притягують до себе ліпідні, жирові, білкові частинки, що, врешті-решт, призводить до швидшого забруднення та зношування. 

Неіонні, навпаки, електрично нейтральні (тобто не мають ні позитивного, ні негативного заряду), тому не накопичують на своїй поверхні такої кількості забруднюючих частинок, жиру. Їм не потрібно часте очищення.

Найпопулярніші неіонні з'єднання виготовлені з метилметакрилату, мономерів HEMA (наприклад, з полімакона) або NVP (N-вінилпірролідон). Для виробництва найякісніших оптичних виробів дослідники постійно шукають нові структурні сполуки, які мають високий вміст вологи, підвищену газопровідність і максимальну міцність.

В багатьох НЕМА-лінзах для збільшення показника вмісту вологи до складу полімеру додана метакрилова кислота (МА), яка має велику гідрофільність. Її включення в структуру відчутно підвищує вміст води в лінзах в порівнянні зі стандартною НЕМА-оптикою. Крім МА, в деяких іонних матеріалах може застосовуватися акрилова і карбоксилова кислота.